Главбух. Труд и зарплата , № 6 (18) июнь

Загальні положення

Генеральну угоду (далі — Угода) укладено відповідно до Закону України “Про колективні договори і угоди” між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців (далі — Сторона власників, додаток 1), з однієї сторони, та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями (далі — Сторона профспілок, <...>), з другої сторони (далі — Сторони).

<...>

Угода набирає чинності з дня підписання і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

<...>

Розділ II. ОПЛАТА ПРАЦІ

Сторони домовилися:

2.1. Забезпечити підвищення рівня середньої заробітної плати в цілому по національній економіці не менш як на 25 відсотків щороку та випереджальне зростання темпів реальної заробітної плати порівняно з темпами зростання реального валового внутрішнього продукту.

2.2. Визначати ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад у галузевих угодах (крім бюджетної сфери).

2.3. Установити для застосування на підприємствах та в організаціях (крім бюджетної сфери) перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком 3.

2.4. Установити, що у разі виникнення на підприємстві (в установі, організації) заборгованості із заробітної плати, органи державної влади, об’єднання організацій роботодавців і профспілки та їх об’єднання всіх рівнів вживають заходів щодо її ліквідації.

2.5. Передбачати у галузевих (регіональних) угодах, колективних договорах здійснення заходів, спрямованих на збільшення витрат з оплати праці в операційних витратах з реалізованої продукції, робіт і послуг.

2.6. Оприлюднювати у засобах масової інформації органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань організацій роботодавців і профспілок (“Урядовий кур’єр”, “Праця і зарплата”, “Проф­спілкові вісті” тощо) інформацію про вжиття заходів впливу до керівників підприємств та організацій, де наявні борги із заробітної плати або не забезпечуються гарантії з оплати праці, а також про кількість проведених Держнаглядпраці перевірок дотримання законодавства з оплати праці на підприємствах усіх форм власності та господарювання і про їх результат.

2.7. Вивчити протягом 2008 року за участю міжнародних та вітчизняних експертів питання визначення шляхів збільшення частки оплати праці в собівартості продукції та у ВВП і подати на розгляд Сторін відповідні пропозиції.

2.8. Установити на період до запровадження розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи до 1 січня 2009 р. мінімальну тарифну ставку робітника I розряду у виробничій сфері (за винятком бюджетних установ) у розмірі 120 відсотків мінімальної заробітної плати.

Передбачити у Законі України “Про Дер¬жавний бюджет України на 2009 рік” встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи з 1 січня 2009 р. відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб”.

Після запровадження мінімальної заробітної плати в розмірі прожиткового мінімуму на працездатну особу мінімальний розмір тарифної ставки робітника I розряду (за винятком бюджетних установ) встановлювати вище за вартісну величину прожиткового мінімуму для працездатної особи, а конкретний розмір визначати у галузевих угодах з урахуванням мінімальних галузевих стандартів оплати праці працівників, умов праці, потреб працівника та витрат на утримання непрацездатних членів його сім’ї.

Сторона власників зобов’язується:

2.9. Забезпечувати своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати на підприємствах, в організаціях та установах усіх форм власності.

2.10. Забезпечувати щорічне збільшення частки працівників, які отримують заробітну плату вищу за розмір двох прожиткових мінімумів.

2.11. Об’єднання організацій роботодавців зобов’язуються забезпечити погашення заборгованості із заробітної плати на економічно активних підприємствах протягом 2008 року.

Кабінет Міністрів України зобов’язується:

2.12. Погоджувати рішення Кабінету Міністрів України про визначення ставок (окладів) та інших умов оплати праці працівників бюджетної сфери з відповідними галузевими профспілками та відповідними галузевими об’єднаннями організацій робото­давців.

2.13. Забезпечити створення та постійне оновлення нормативної бази з питань нормування праці та професійної кваліфікації у галузях економіки.

2.14. Здійснити заходи щодо погашення у 2008 році заборгованості із заробітної плати працівникам підприємств державної форми власності та акціонерних товариств з державною часткою власності (50 відсотків плюс одна акція).

2.15. У разі наявності заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат на підприємствах з часткою державного майна (акцій), які виставляються на продаж, обов’язково передбачати в договорах купівлі¬продажу державного майна (акцій) зобов’язання покупця щодо повного погашення такої заборгованості у строк, передбачений договором купівлі¬продажу.

2.16. Надавати щокварталу Стороні профспілок та всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, інформацію про кількість виданих Держнаглядпраці приписів щодо несвоєчасної виплати заробітної плати, кількість виконаних (невиконаних) приписів та про заходи впливу щодо керівників підприємств, організацій та установ, які не виконали приписи.

2.17. Розробити за участю Сторони проф¬спілок і всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, концепцію законопроекту щодо встановлення механізму компенсації працівникам втраченого у зв’язку з відсутністю майна та коштів роботодавця заробітку за рахунок коштів гарантійної установи і в установленому порядку подати його до Верховної Ради України.

Сторона профспілок зобов’язується:

2.18. Здійснювати громадський контроль за додержанням на підприємствах, в установах та організаціях законодавства про працю, в тому числі за виплатою заробітної плати.

Передбачати відповідні зобов’язання у колективних договорах, угодах. Взаємодіяти у вирішенні питань реалізації права на своєчасну і повну оплату праці з органами виконавчої влади, органами державного нагляду. Інформацію щодо ініційованих профспілками подань за фактами виявлених порушень подавати Стороні власників у міру потреби, але не рідше ніж один раз на півроку.

2.19. Надавати консультації та правову допомогу працівникам — членам профспілок у захисті їх прав з питань оплати праці, представляти їх інтереси у комісіях з трудових спорів та судах.

Постійно проводити аналіз і оцінку стану реалізації законодавства з питань оплати праці, вносити пропозиції щодо його удосконалення та подавати щокварталу інформацію Стороні власників для вжиття відповідних заходів.

Розділ III. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЗДОРОВ’Я, УМОВИ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ

Сторони домовилися:

3.1. Сприяти включенню до галузевих угод та колективних договорів зобов’язань щодо здійснення комплексних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

3.2. Визначити під час укладання колективних договорів перелік робіт, на яких за умовами виробництва працівник не має права відлучатися з робочого місця та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд.

<...>

3.7. Рекомендувати включити до галузевих угод умови щодо запровадження тривалості робочого часу для осіб, які мають дітей віком до 14 років або дитину¬інваліда, на одну годину на тиждень менше встановленої тривалості із збереженням розміру заробітної плати.

3.8. Вивчити до 1 січня 2009 р. питання про можливість та доцільність внесення до законодавства норм щодо обмеження над­урочних робіт до 100 годин на рік, у тому числі при підсумованому обліку робочого часу — до 75 годин.

3.9. Вивчити до 1 січня 2009 р. та підготувати обґрунтовані висновки щодо доцільності запровадження нормальної тривалості робочого часу працівників 39 годин на тиждень із збереженням рівня оплати праці з урахуванням перегляду робочого часу працівників, на яких поширюється дія статті 51 Кодексу законів про працю України.

<...>

Кабінет Міністрів України зобов’язується:

3.17. Приймати рішення про перенесення робочих днів для святкування загальнодержавних свят не пізніше ніж за місяць до початку нового року за погодженням із Стороною профспілок та всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, з повідомленням про це населення через засоби масової інформації.

<...>

3.29. Розробити за участю Сторони профспілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, і запровадити у 2008 році, нормативи щодо забезпечення працівників в установленому законодавством порядку:

3.29.1. — лікувально¬профілактичним харчуванням;

3.29.2. — молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами;

3.29.3. — газованою солоною водою;

3.29.4. — мийними та знешкоджувальними засобами.

<...>

3.32. Забезпечити завершення до 1 січня 2009 р. за участю Сторони профспілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, перегляд та затвердження нових норм безоплатної видачі працівникам спеціального одягу і взуття, інших засобів індивідуального захисту.

3.33. Забезпечити за участю Сторони профспілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, перегляд та затвердження в новій редакції наказу МОЗ від 22 листопада 1995 р. № 212 “Про затвердження Порядку встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках робітникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків”.

Сторона власників зобов’язується:

3.34. Щороку розробляти і здійснювати заходи, спрямовані на приведення умов праці на робочих місцях у відповідність з вимогами санітарно­гігієнічних норм.

3.35. Рекомендувати щороку збільшувати витрати на охорону праці на одного працюючого залежно від економічного стану підприємства в порядку, передбаченому колективним договором.

3.36. Під час проведення періодичних медичних оглядів сприяти створенню умов для своєчасного та організованого проходження працівниками, зайнятими на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року, медогляду, здійснення заходів, передбачених заключним актом за результатами періодичного медичного огляду.

3.37. Скласти у 2008 році перелік об’єктів та споруд, що перебувають у небезпечному для життя людей технічному стані, розробити та виконати протягом строку дії Угоди плани заходів щодо подальшої безпечної їх експлуатації.

3.38. Встановлювати тривалість робочої зміни понад 8 годин (крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці) лише в порядку, визначеному Правилами трудового розпорядку та колективним договором.

3.39. Вивчити протягом 2008 року питання щодо доцільності створення цехових лікарських дільниць для працівників у шкідливих або небезпечних умовах праці.

Сторона профспілок зобов’язується:

3.40. Відстоювати права працівників на безпечні умови праці.

3.41. Забезпечити громадський контроль за додержанням трудового законодавства. Здійснювати надання безоплатної правової допомоги з питань законодавства про працю та проводити правороз’яснювальну роботу, зокрема через засоби масової інформації. Представляти у разі потреби трудові та соціально­-економічні права та інтереси членів профспілок у судових та інших органах державної влади і місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства з питань охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно­побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту та вносити відповідні подання керівникам підприємств.

Здійснювати громадський контроль за реалізацією прав громадян у сфері охорони здоров’я, медико¬соціальної допомоги та вносити відповідні пропозиції керівникам підприємств, державним контролюючим органам, Кабінету Міністрів України.

3.42. У разі відмови роботодавців усунути порушення трудового законодавства ініціювати розгляд цих питань відповідними органами виконавчої влади, місцевого самоврядування з метою вжиття ними відповідних заходів реагування або звернення до суду.

<...>

3.45. Брати участь у роботі комісій з питань соціального страхування підприємств під час вирішення питань щодо трудових рекомендацій, зокрема для працюючих інвалідів, призначення допомоги у разі тимчасової непрацездатності та розслідування обставин побутових травм працівників.

3.46. Здійснювати контроль за видачею закладами охорони здоров’я документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність членів профспілок.

Розділ IV. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ ДУХОВНИХ ПОТРЕБ

I. У сфері соціального захисту

Сторони домовилися:

4.1. Забезпечувати збільшення щороку чисельності працівників та членів їх сімей, що оздоровлюються в санаторно­курортних закладах, за рахунок більш ефективного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце­здатності та залучення коштів застрахованих осіб.

Вивчити питання щодо збільшення заробітної плати працівників, що дасть їм можливість самостійно придбавати путівки на санаторно­курортне лікування, за рахунок зменшення нарахувань на фонди заробітної плати з цією метою.

4.2. Проводити щороку у II — III кварталах консультації та переговори щодо розмірів страхових внесків на всі види загальнообов’язкового державного соціального страхування і вносити узгоджені пропозиції для затвердження їх Верховною Радою України.

Пропозиції щодо перерозподілу структури страхових внесків до фондів соціального страхування між роботодавцями та застрахованими працівниками або їх підвищення вносяться до Верховної Ради України лише за погодженням із Стороною профспілок та всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди.

4.3. Щороку при формуванні Державного бюджету України та бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачати кошти для оздоровлення дітей, часткове фінансування дитячо¬юнацьких спортивних шкіл та проведення позашкільної роботи відповідно до законодавства.

<...>

Кабінет Міністрів України зобов’язується:

4.8. Подавати Стороні профспілок та всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, інформацію про:

фактичну величину прожиткового мінімуму на одну особу на місяць та для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення в цілому по Україні та в розрізі регіонів — щомісяця;

основні показники рівня життя населення та бідності — щокварталу.

Додаток 3 до Угоди

ПЕРЕЛІК І РОЗМІРИ ДОПЛАТ ТА НАДБАВОК

до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних

договорах