Главбух. Труд и зарплата , № 5 (17) май

<...>

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю, у якому надається відпустка.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки включається: основна заробітна плата (оклад, тариф); доплати та надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій та посад, розширення зони обслуговування, високі досягнення в праці тощо); премії, які не носять разового характеру; індексація заробітної плати; одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років, а також виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, учбової відпустки, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років включається до середнього заробітку у випадку, коли вона була нарахована в поточному році за попередній календарний рік.

Крім того, пунктом 4 Порядку передбачені виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

У разі коли працівника відкликають з щорічної відпустки, згідно з частиною 3 статті 12 Закону України “Про відпустки” його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Тобто якщо працівника було відкликано зі щорічної відпустки, бухгалтер повинен провести перерахунок відпускних таким чином.

Із заробітної плати, яка буде нарахована працівникові після відкликання із відпустки, необхідно утримати суму середнього заробітку за невикористані дні відпустки. За умови, що тривалість відпустки 24 календарні дні, сума середнього заробітку за час щорічної відпустки становить 840 грн. і працівником було використано лише 14 календарних днів, сума середнього заробітку за невикористані дні відпустки становитиме 350 грн. (840 грн. : 24 к. дн. х 10 к. дн.).

Слід звернути увагу на те, що при наданні працівникові невикористаних днів щорічної відпустки необхідно провадити новий розрахунок середнього заробітку за ці дні.

Директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці О. Товстенко

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ

Соглашаемся со всеми выводами Минтруда, приведенными в комментируемом письме, кроме одного — что одно-разовое вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет включается в средний заработок в случае, когда оно было начислено в текущем году за предыдущий календарный год.

Дело в том, в абзаце первом пункта 3 Порядка № 100 ясно написано, что для оплаты времени ежегодного отпуска “при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются (учитывается — Ред.): … одноразовое вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет“. А во втором абзаце этого же пункта лишь уточнено, что если одноразовое вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет начислены в текущем году за предыдущий календарный год, то оно “включается в средний заработок путем добавления к заработку каждого месяца расчетного периода 1/12 вознаграждения”.

Следовательно, по мнению редакции, если указанное вознаграждение начислено в текущем году за текущий год (например, в декабре 2007 года за 2007 год), то такое вознаграждение не распределяется на все 12 месяцев года в размере 1/12 вознаграждения на каждый месяц, а полностью относится к месяцу его начисления (к декабрю 2007 года).

Минтруда же упорно придерживается позиции (см. также письмо Минтруда от 02.03.2007 г. № 696/0/10-07/13 в ГТЗ № 11/2007, стр. 85), что одноразовое вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет, начисленное в текущем году за текущий год, вообще не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, что противоречит норме абзаца первого пункта 3 Порядка № 100 и приводит к уменьшению суммы отпускных.

Рассмотрим это на конкретном примере.

Работник, отработавший рабочий год, уходит в отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 26.05.2008 г. В расчетном периоде (с 01.05.2007 г. по 30.04.2008 г.) ему начислена зарплата в размере 30000 грн. Кроме того, в декабре 2007 г. работнику начислено вознаграждение по итогам работы за 2007 год в размере 2000 грн.

Согласно позиции Минтруда размер отпускных работника составит:

30000 : (366 к. дн. – 10 празд. дн.) х 24 к. дн. отп. = 2022,48 (грн.)

По нашему мнению, сумма начисленного в декабре 2007 г. работнику вознаграждения по итогам работы за 2007 год включается в зарплату декабря 2007 года, принимает участие в расчете средней зарплаты, поэтому сумма отпускных будет равна:

(30000 + 2000) : (366 к. дн. – 10 празд. дн.) х 24 к. дн. отп. = 2157,36 (грн.)

Конечно, предприятие самостоятельно должно определить, как ему быть в указанной ситуации, но помните, что письма не являются нормативными актами, хотя Минтруда и уполномочен разъяснять нормы трудового законодательства. Судебная практика свидетельствует, что суды при вынесении своих решений руководствуются нормами только законодательных и нормативных документов.